Екскурс в історію візитних карток
Візитні картки, які сьогодні дещо недбало звуть візитками, мають багату тисячолітню історію. Вважають, що вони з'явилися у Стародавньому Китаї; це є цілком логічне припущення, оскільки саме китайці винайшли папір. Візитні картки неодмінно створювали на червоному папері, вони були прерогативою чиновників. Візитки в ті часи – це взірець естетизму й лаконічності, якому не притаманні недоречні деталі чи надмірності в оформленні: записували лише ім'я та звання людини.
Сама назва цього актуального й нині атрибута походить від французького Vizite – «візит». В епоху бароко поважні вельможі, прийшовши на бал чи ділову зустріч, залишали спеціальне «посвідчення», яке містило ім'я та титули гостя й за розміром нагадувало гральну карту. Також картки широко використовували, плетучи всілякі любовні інтриги, або ж як боргові розписки в азартних іграх: на папері вказували контактні дані, за допомогою яких можна було зв'язатись зі своєю пасією чи боржником. Стиль візиток за часів Людовіка XIV був неймовірно розкішним і виразно свідчив про те, яке саме місце займає людина в суспільстві.
Першу друковану візитку, що датується 1768 роком, історики знайшли в Німеччині. Тут візитними картками користувaлись, наслідуючи в усьому сусідню Францію. Візитки так само належали лише привілейованому прошарку населення, а їхнє використання регламентували спеціальні правила етикету. У Флоренції та Венеції виготовлення візиток стало своєрідним видом мистецтва, яким займалися лише видатні майстри.
У буржуазній Англії візитки набули власне ділового підтексту. Відповідно й їхня назва тут (business card), на відміну від французької мови, перекладаеться як «ділова картка».
В Росії візитки стали популярними завдяки Катерині ІІ, яка була палкою прихильницею різноманітних новаторств у правилах етикету. Вона запозичила цей аксесуар у Франції, яку тоді одностайно вважали еталоном культури і провідним генератором модних ідей. Російські візитні картки були не менш помпезними в оформленні, аніж французькі. Місцева знать прикрашала їх гербами, орнаментами, вензелями.
Вже у ХІХ столітті візитки стають більш загальновживаними. Водночас замість поширеного до цих пір пафосного стилю чільне місце посідає строгий, в оформленні надають перевагу мінімалізму і лаконічності, цінують красу надрукованого шрифту.
В Росії, після революції, візитні картки перестали широко використовувати через те, шо вони, як тоді поясннювали, є «пережитками буржуазного минулого». У радянські часи візитками користувалось лише обмежене коло людей, до якого входили вітчизняні дипломати, лідери партій та відомі артисти. Розмір і вміст візитки підлягали суворій регламентації, оформлення було однотипним, банальним, без будь-якого дизайну. На радянських візитках спочатку записували прізвище, а лише тоді ім'я; це вельми дивувало багатьох іноземців.
Коли запанувала демократія, візитки стали загальнодоступними. Тепер їхній стиль та дизайн став залежати виключно від смаку, цілей і рівня марнославства власника.
Факти з історії наочно доводять те, що візитки у всі часи слугували ознакою особливого статусу людини. Але сьогодні їхньою основною функцією є візуалізація контактних даних для ділових, рекламних чи особистих цілей.
В нашій інтернет-друкарні зробити візитки онлайн може кожен, хто хоче рекламувати бізнес, послуги, представляти себе в ділових колах тощо. Візитні картки можна створити, вибравши відповідний шаблон й зредагувавши його в конструкторі візиток, або ж звернувшись за допомогою до дизайнера.
