Роздільна здатність макета для друку

Якщо ви зазирнете в наші вимоги до макетів, то перше, що побачите після розміру, буде «роздільна здатність». А під час роботи в нашому онлайн-конструкторі при збільшенні картинки побачите попередження про «низьку роздільну здатність».

Що ж це за загадковий параметр такий і яким він має бути? Давайте спробуємо з’ясувати разом.

Точка, точка ... і знову точка

Якщо ви впритул наблизите очі до монітора, то побачите, що зображення екрана перетворилося на світні точки. Кольорові точки знайдете й на друкованому зображенні, наприклад, у журналі, особливо якщо подивитися в збільшувальне скло.

Як же так? Чому ми бачимо суцільну картинку, а при її збільшенні виходять точки?

Так, на відміну від реального світу, де предмети бачимо цільними, штучно створені зображення складаються з точок. Але точки ці дуже дрібні. Якщо ж віддалитися від екрану або паперу, то окремі точки перестають розрізнятися й зливаються в цілісну картину.

Так за допомогою кольорових точок людина навчилася зберігати й передавати зображення.

Точки і якість картинки – як вони пов’язані

Що вкладається в термін «якість» картинки? Якісною ми вважаємо картинку, на якій видно найдрібніші деталі. Веснянки й волосся на портреті, окремі листочки дерев на пейзажі, зірки на нічній фотографії. Оскільки ці деталі досить дрібні, то, щоб їх відтворити якомога реалістичніше, знадобляться дуже дрібні точки. А поміркувавши, ми зробимо ще однин очевидний висновок – чим дрібніші точки, із яких складається зображення, тим більша їх кількість у цій картинці.

Таким чином, робимо перший важливий висновок – чим більше точок, із яких складається зображення, тим вища його якість.

Знайомимося з роздільною здатністю зображення

Якість зображення – річ суб’єктивна: комусь картинка здається такою собі, а комусь навіть дуже до душі. Поліграфія ж – наука точна, тому треба оперувати точними метриками.

Якість картинки в поліграфії складається з багатьох параметрів, але головний – кількість точок, із яких ця картинка створена. Природно, що для цієї метрики придумали назву – «Роздільна здатність».

Роздільна здатність – це кількість точок на одиницю довжини зображення. Відповідно, що більше точок, то вищою є роздільна здатність і, відповідно, кращою якість.

У чому вимірюють роздільну здатність

роздільна здатність

Роздільну здатність вимірюють в DPI.

DPI (dots per inch) вказує, скільки точок, із яких складається зображення, розміщено на відрізку, який дорівнює 1 дюйм (2,54 см).

Але іноді можна зустріти позначення роздільної здатності в PPI.

То в чому ж різниця?

DPI – це кількість точок на дюйм, а PPI – це кількість пікселів на дюйм.

Різниця між точками і пікселями – це різниця в способі формування картинки. Коли зображення друкується на принтері, то фарба кладеться на папір точками, і, відповідно, для надрукованих зображень застосовується термін DPI. А зображення, яке ми бачимо на моніторі, складається з маленьких світних точок, які називаються пікселями. Отже, роздільна здатність екранів і матриць фотоапаратів вимірюється в PPI.

Висока роздільна здатність друку – плюси, мінуси, підводні камені

Невже найвищу якість можна отримати, нескінченно зменшуючи точки, із яких складається картинка? Відповідно, для високої якості кількість точок і роздільну здатність треба збільшувати? Чи все таки це не зовсім так?

Насправді є межа, після якої зменшення розміру точок для збільшення роздільної здатності вже не має сенсу. І така межа – 300 DPI.

Річ у тому, що при комфортній для людського ока відстані до малюнка (від 20-25 см) розмір точок за такої роздільної здатності дозволяє бачити тільки цілісне зображення й уже не дозволяє бачити точки окремо. Тобто збільшувати роздільну здатність до 400-500-600 DPI, звісно, можна, але практичного сенсу в цьому немає.

Однак існує залежність між роздільною здатністю зображення й розміром файлу. Що вищою є роздільна здатність, то більше «важить» файл. Поки розміри зображення не дуже великі, це не дуже катастрофічно, але розмір файлу великого зображення може бути величезним.

Роздільна здатність і відстань – чи є зв’язок?

Що далі ми знаходимося від предмета, який розглядаємо, то менше бачимо дрібних деталей – так уже влаштований людський зір. Тому роздільна здатність при друку продукції, яка розглядається здалеку, і не має бути великою.

Більше того, можна впевнено сказати, що зв’язок між відстанню перегляду й роздільною здатністю – лінійний. Найвища роздільна здатність (300 DPI) потрібна для макетів продукції, яка розглядається зблизька, яку людина тримає в руках. Для продукції, на яку ми дивимося здалеку і яка має великі розміри, роздільна здатність може бути мінімальною.

Можна скласти ось такий список рекомендованої для різної продукції роздільної здатності:

Висока роздільна здатність (300 DPI):

Середня роздільна здатність (150 DPI):